в означеннях
Тлумачення, значення слова «співчутливий»:

СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який із співчуттям ставиться до інших; чуйний. — В умовах зими працювати на бетонуванні куди складніше, — наче співчутливий порадник, нагадав секретар (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 173); На Карпатах кінь підбився в мене: «Мила нене! Як же воно буде?» — Говорили співчутливі люди (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 66); Робиться [людина] добрішою, відвертішою, співчутливішою, довірливішою, тому що є щось чарівне.. в природі цієї [весняної] пори роки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 137).

2. Який виражає співчуття, доброзичливе, прихильне ставлення. Очі мої бачили десятки облич, співчутливі погляди (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 154);
//  Сповнений співчуття, чуйності. Таке співчутливе ставлення до неї невідомих їй досі людей особливо вразило Ольгу, розчулило її ще дужче (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 59); Після цих одвідин Келембет знову став такий, як і був, припинивши цим співчутливі балачки (Юрій Яновський, II, 1954, 104).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 522.

Коментарі (0)