в означеннях
Тлумачення, значення слова «співчуваючий»:

СПІВЧУВАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до співчувати. За партійним складом делегати [II Всеукраїнського з'їзду Рад] поділялись майже на дві рівні частини: комуністів і співчуваючих їм було 428, фракція об'єднаних російських та українських лівих есерів і співчуваючих їм налічувала 414 чоловік (Історія УРСР, II, 1957, 107);
//  у знач. прикм. Залучення до кандидатів [партії] здійснюється шляхом обліку найбільш співчуваючих робітників і індивідуальної роботи з ними (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 181); Шлюпка з п'ятьма чоловіками негайно одійшла. В ній поїхав також помічник Анча, що так вдало зіграв перед Марком роль співчуваючого матроса (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 203);
//  у знач. ім. співчуваючий, чого, чол.; співчуваюча, чої, жін. Той, хто підтримує діяльність, напрям якої-небудь організації, партії, хто ідейно близький до неї. — Ви член партії? — враз спитав Гайсин. Пугало, заникуючись, відказав: — Тому, хто був у інших партіях, треба аж п'ять рекомендацій. Це не так легко. Співчуваючий! (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 145);
//  у знач. прикм. Те саме, що співчутливий 2. Він послабленими шенкелями осадив Орлика назад. І знов до цибатого спокійним, немовби співчуваючим голосом: — Е-е! кепська ваша трава, я бачу (Павло Тичина, I, 1957, 267).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 522.

Коментарі (0)