в означеннях
Тлумачення, значення слова «співробітник»:

СПІВРОБІ́ТНИК, а, чол.

1. Той, хто працює разом із ким-небудь, допомагає йому в якійсь справі. — Я мушу дякувати долі, що придбав такого цінного співробітника і товариша, — тепло відгукнувся Бутаков (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 244); О. С. Попов разом зі своїм найближчим співробітником Петром Миколайовичем Рибкіним створив радіопередавач, здатний випромінювати досить потужні радіохвилі (Наука і життя, 3, 1959, 16).

2. Особа, що працює в якійсь установі; службовець. Співробітник пішов, забравши газети, а Начко лишився сам (Іван Франко, VI, 1951, 259); Школа двокласова [двокласна], гарна, з начальства ніхто не заглядає, співробітники — учителі — хороші (Степан Васильченко, IV, 1960, 37); Годинник пробив шість.., співробітники прокуратури почали розходитись (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 234);
//  Особа, що бере участь як автор у роботі періодичного або багатотомного видання. [Острожин:] Ах, от, Оресте Михайловичу, щоб не забути! Наша редакція дуже інтересується мати вас своїм постійним співробітником (Леся Українка, II, 1951, 15); Відповідь була втішна: ..оповідання таки буде видрукуване, і Свиньїн надсилає Гоголеві журнал, як своєму співробітникові (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 436).
 Науковий співробітник — посада працівника науково-дослідної установи, а також особа, що займає цю посаду. Організувався Науково-дослідний інститут в Козлові, з'явились наукові співробітники (Олександр Довженко, I, 1958, 489); Євгенія Григорівна працювала науковим співробітником в інституті генетики (Олесь Донченко, V, 1957, 237).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 519.

Коментарі (0)