СПІВЖИТТЯ́, я, сер.
1. Спільне життя, спільне існування.
Бували в мене в перших днях шкільного життя
прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві
та скороминущі і швидко перейшли в приємне товариське
співжиття (Іван Франко, XVI, 1955, 432); Народи творять..
поеми — про мир і дружбу, світле співжиття,
про серця радісне биття (Микола М. Тарновський, З далекої дороги, 1961,
260); Під прозорими стінками скляного вулика
розкривається багато важливих подробиць співжиття бджіл
(Бджоли, 1955, 10);
// Суспільне життя, його норми,
звичаї. Героїко-романтична радянська дійсність сповнена
хвилюючих явищ, народжених соціалістичним
співжиттям, співдружбою людей і цілих народів (Мистецтво,
З, 1967, 1); Всезнайка, зі всіма безпардонно
запанібрата,.. Мариня була трудною у співжитті (Ірина Вільде,
Сестри.., 1958, 203);
// Тривале співіснування організмів
різних видів, яке забезпечує їм взаємну вигоду;
симбіоз. При садінні тису треба пам'ятати, що це
мікоризне дерево, тобта-воно живе в симбіозі (співжитті)
з мікоризними грибами, які постачають йому азот та
інші корисні речовини (Наука і життя, 4, 1961, 37).
2. Подружнє життя. Все її співжиття з Аркадієм,
оті довгі двадцять п'ять років, були самою тимчасовістю,
самим очікуванням (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 4);
Лізу він знав не перший день. Знав, що вона розійшлася з
чоловіком на третьому місяці співжиття (Микола Ю. Тарновський,
Незр. горизонт, 1962, 255);
// Статеві зносини.