в означеннях
Тлумачення, значення слова «спізнілий»:

СПІЗНІ́ЛИЙ, а, е. Який спізнився; запізні лий. Майже на ходу стрибнув в один з вагонів якийсь спізнілий пасажир (Микола Трублаїні, II, 1955, 24); На вулиці було тихо, темно й пусто.. Ні перехожого на панелях, ні спізнілої автомашини (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 424); Ах, сльози, сльози! Спізнілий помічник, свідок безсилля й ганьби (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 53);
//  у знач. ім. спізнілий, лого, чол. Той, хто спізнився, затримався десь. Спізнілі швидко проходили порожнім Хрещатиком (Іван Ле, Історія радості, 1947, 101);
//  Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням. Весна завжди квапила степовика. А нинішня, спізніла, особливо (Радянська Україна, 5.VI 1971, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 525.

Коментарі (0)