СПЛІТАТИСЯ, ається, недок., СПЛЕСТИСЯ, сплететься, док.
1. Переплітаючись, сплутуючись між собою,
з'єднуватися (про що-небудь гнучке, витке і т. ін.).
Буйна лоза, немов наперекір усім межам, перелазила
через тини, спліталась вусиками з сусідніми лозами
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 189); В саду сплітаються вишні та
акації (Павло Тичина, I, 1957, 196); Серед пасіки десь взялася
кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з
широким листом огірків (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262); Гілки
квіток сплелися На вікні, неначе грати (Леся Українка, I,
1951, 153); * Образно. Товариство сидить коло груби і
дивиться на огонь, на його.. язики, що, сплітаючись,
лижуть з усіх боків сухі дрова (Панас Мирний, I, 1954, 339);
Ну що. Переплітаючись, з'єднуючись, утворювати що-небудь.
Понад Дніпром з обох боків зеленими мурами тяглись
плавні — хистка болотяна низина, де росла тирса,..
де сплітались у непроникливу сітку корчуваті дуби,
липи, вільшина, верби й лози (Семен Скляренко, Святослав, 1959,
333); Найчастіше Кузьмін малював для неї... для Тусі.
З-під його руки виходили ніжні-ніжні, мов живі, польові
дзвіночки, спліталися в гірлянди запашні квіти (Юрій Збанацький,
Сеспель, 1961, 199); Віковічні величезні сірі колони
[дерев] підпирали могутнє, без листя,.. мереживо галуззя,
що сплелося над головою у суцільне ажурне склепіння
(Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 204); Порічки і малина сплелися
в непролазні хащі (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 52);
* Образно. Готування до Першого травня почалося безпосередньо
після всіх цих подій і йшло кількома лініями, що
спліталися в один вузол (Іван Микитенко, II, 1957, 527);
//
Переплітатися між собою (про пальці, руки, тіла і т. ін.);
охоплювати одне одного, переплітаючи руки й ноги.
Тіла спліталися і розпліталися, щоб сплестися знову,
потім хлопчаки по одному стали виринати (Вадим Собко,
Скеля.., 1961, 12); Вужаки, один по одному, іноді
сплітаючись, повільно зникали в норі під пеньком (Олесь Донченко,
Вибр., 1948, 212); Першими вилетіли на арену три вершники
й помчали кругом, стоячи на сідлах і тісно сплітаючись
руками (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 311); Водночас
нагнулись [голови лосів] донизу і роги обох сплелись
навіки (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 53); З-під печі
вилізло смугасте кошеня. За ним викотилось друге. Вони
сплелися в живий сірий клубок на підлозі (Юрій Збанацький,
Переджнив'я, 1955, 267);
// перен. З'єднуватися, зливатися
годне з одним. Трелі ллються, сплітаючись з мелодіями
Моцарта (Нечуй-Левицький, III, 1956, 311); Ці запахи в'ялих
рослин, ця млосна й хитлива імла Сплітаються, в'ються
й течуть одним маячливим струмінням (Микола Бажан, Роки,
1957, 191); В нього раптом з'явилося стільки слів,
що навіть не міг висловити, бо вони вихром крутяться
в голові, сплітаються і не знаєш, з чого почати (Олександр Копиленко,
Вибр., 1948, 83); Там, за річкою, сплелися парубочі
Дзвінкі, розгонисті, гарячі голоси (Максим Рильський, Поеми,
1957, 212); Гнів і мука сплелися в душі старого
(Михайло Стельмах, I, 1962, 421);
// перен. З'єднуючись, зливаючись,
утворювати що-небудь. Щасливий гомін та дружній
сміх сплітався в єдину симфонію звуків (Олесь Гончар, III,
1959, 157); Спогади спліталися в барвну мережку
(Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 180); В тривожно-хижий
звук сплелися гомін багатотисячного війська, скреготіння
заліза, кінське іржання, гуркіт тисяч фур, артилерії
(Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 61); Досі весна була для
нього великим клубком, у якому сплелися тисячі справ
(Семен Журахович, Вечір.., 1958, 158).
2. перен. Утворюватися, поставати, виникати внаслідок поєднання чого-небудь. Одні одно говорили, а другі друге — і з тих розмов спліталась сітка, в якій ні кінця, ні початку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); Сплівся тут з боротьби і звитяги Україні лавровий вінок (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 13).
3. тільки недок. Пас. до сплітати 1, 2. Те, що так мудро спліталося його головою, розлетілося, мов сивий попіл (Михайло Стельмах, II, 1962, 341).