в означеннях
Тлумачення, значення слова «сплямити»:

СПЛЯМИТИ, млю, миш; мн. сплямлять; і СПЛЯМУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Забруднити, залишивши плями на чому-небудь. Обзирали [дами] свої сукні, щоб не сплямити дотиком о цеглу, каміння (Іван Франко, V, 1951, 260); [Неофіт-раб:] Убрання панське жінка поспішає зміняти на верету рабську швидше, щоб не сплямити в нашій «чистій» хаті (Леся Українка, II, 1951, 226).

2. перен. Зганьбити, ославити кого-, що-небудь; заплямувати. Всі ті скарги пропадали, Комісара не підкопали, Ні навіть не могли сплямить (Іван Франко, X, 1954, 287); [Долорес:] Я наречена, і ніхто не може мене сплямити, навіть дон Жуан (Леся Українка, III, 1952, 336); — Ви, мамо, — кажу, — своїми вигадками й батька засмучуєте; мене й його сплямували (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 239);
//  Учинити наругу над ким-, чим-небудь. — Ти в руїнах тепера, єдиний наш храм, Вороги найсвятіше сплямили (Леся Українка, I, 1951, 129);
//  Порушити чистоту чого-небудь, принизити чимсь неподобним. Ніяка брехня не сміє сплямити мої уста (Ольга Кобилянська, II, 1956, 364); [Орлик:] Свій смертний час я стріну як солдат. Ми честь свою нічим не сплямували. Вітчизна-мати не забуде нас (Олександр Левада, Драми.., 1967, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 545.

Коментарі (0)