в означеннях
Тлумачення, значення слова «сплюндрувати»:

СПЛЮНДРУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Зруйнувати, знищити. — Злякався [пан], думав, що Прокіп пішов набирати товариство, щоб сплюндрувати замчище (Панас Мирний, I, 1954, 183); — Усі.. ми здатні в один день і десятину лісу сплюндрувати, та не здатні за ввесь вік і однієї деревини викохати (Любов Яновська, I, 1959, 349); — Є такі герої, що вихваляються, скільки хто гнізд розорив. Сусідський хлопець, Грицько, навіть ластів'яче гніздо сплюндрував (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 146);
//  Розграбувавши, знищити; спустошити. Багато Єреміїних сіл попалили й сплюндрували татари (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 95); [Горніг:] Сплюндрували [ткачі] весь дім фабрикантові, геть від пивниці до стріхи (Леся Українка, IV, 1954, 247); Дев'ятнадцятирічний юнак попрощався з батьківською хатою і пішов мститись ворогові, що сплюндрував рідний край (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 7);
//  перен. Спотворити, перекрутити, зганьбити що-небудь. В розгулі хижому він [ворог] прагне сплюндрувати Святий здобуток наших рук (Максим Рильський, II, 1960, 174); Він тихо наспівував свою улюблену пісню, котра завжди нагадувала йому, що нема такої сили в світі, яка могла б сплюндрувати правду людську (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 285).

2. Жорстоко розправитися з ким-небудь; замучити, закатувати. — Або переходь до католицтва чи до унії, або тікай світ за очі, бо однаково сплюндрують (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 178); — Казали мені батьки, що на Закарпаття восени вдерлися угорські фашисти, багато наших людей сплюндрували, — мовила Вілія і засмутилася (Терень Масенко, Роман.., 1970, 242).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 544.

Коментарі (0)