в означеннях
Тлумачення, значення слова «сплющений»:

СПЛЮ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до сплющити. — Тільки переступив поріг, як побачив дідизного старця.. Руки — як курячі ніжки, спина стулилась з грудьми, і так увесь висох, як сплющений чорнобривчик між листами псалтиря (Олекса Стороженко, I, 1957, 151); Ми бігли мимо паровоза, що лежав на боці, сходив парою, неначе конав, мимо нагромаджених безладною купою потрощених вагонів, — то сплющених, то розламаних надвоє (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 98); Очі йому були міцно сплющені (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 25);
//  у знач. прикм. Крізь сплющені очі Давид бачить, як перед ним золотою комашнею товчуться зорі (Михайло Стельмах, I, 1962, 482).

2. у знач. прикм. Плоский від здавлювання, натискування, удару і т. ін. Мідяні труби простягали .. покручені кінці, сплющені, зм'яклі, наче стоптані кишки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 94); В піднятім смерчами ґрунті мелькають, поблискуючи, сплющені.. казанки (Олесь Гончар, III, 1959, 365); Коло бочки валялася сплющена снарядна гільза (Василь Кучер, Голод, 1961, 442);
//  Який має форму чогось стиснутого, придавленого зверху. Плющихами.. звалися баштові рушниці, з широкими на кінці і сплющеними гирлами (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 31); Обличчя у нього було якесь пташине, з великим сплющеним носом (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 46); Навколо нього журно шуміли колоски, маленькі, сплющені, ніби вимолотив хтось на пні (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 447); Плоди кабачків довгі, циліндричні, у патісона — сплющені, за формою подібні до тарілки або дзвіночка (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 277); Тіло у видри сплющене, розширене до хвоста. Хвіст теж сплющений, сильний (Знання та праця, 1, 1970, 29); Найточніші виміри показали, що Земля сплющена біля полюсів і здута біля екватора. Це результат її обертання навколо осі (Наука і життя, 8 1956, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 544.

Коментарі (0)