в означеннях
Тлумачення, значення слова «сплодити»:

СПЛОДИ́ТИ, сплоджу, сплодиш, док., перех., розм.

1. Те саме, що народити. — Діток сплодив [панотець] двойко — карапуза-хлопчика та свекруху-дівчинку (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 96); Отець Трішин.. сплодив за п'ять літ шестеро дітей (Лесь Мартович, Тв., 1954, 403).

2. перен. Дати початок чому-небудь, створити щось; бути причиною виникнення, появи чого-небудь; породити. [Гостомисл:] Вона боїться Тих мар пустих, що сплодила вночі Стривожена уява (Іван Франко, IX, 1952, 294); Трудно думи всі Разом сплодити (Степан Руданський, Тв., 1956, 70).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 542.

Коментарі (0)