в означеннях
Тлумачення, значення слова «сплутаний»:

СПЛУ́ТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до сплутати. Дна у всюдихода не було... Замість мотора — наші ноги й руки. Ми йшли вперед і такечки рухали машину.. Було дуже цікаво, бо уявлялось, що мчимо ми на розвідку ваеротанку. Мчали.. дуже повільног наче ноги наші були сплутані (Олесь Донченко, V, 1957, 189);
//  у знач. прикм. Він внов безтямно, безумно почав битися, шарпатися ногами, звиватися, мов уж, усім своїм сплутаним тілом (Гнат Хоткевич, I, 1966, 115).

2. у знач. прикм. Безладно переплетений, переплутаний. За ворітьми стоїть високий і худий чоловік без шапки і босий. Ноги його брудні і волосся сиве та сплутане (Юрій Смолич, II, 1958, 12); Звернули [мати й син] з стежки, обминули кущі із сплутаним тонким гіллям (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 46); На полі вітер зовсім здичавів. Налітав сплутаним клубком, забивав дух (Михайло Стельмах, II, 1962, 383); Варвара бачила перед собою.. сплутані стебла пшениці, вдавлене в землю колосся (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 438).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 543.

Коментарі (0)