в означеннях
Тлумачення, значення слова «сплутувати»:

СПЛУТУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛУТАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Порушувати певний порядок чого-небудь, робити безладдя у чомусь. Він [промовець] теж стомився від спеки і ледве підшукує слова, щоб нічого не забути і не сплутати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 29); Навальний наступ Радянської Армії сплутав розрахунки багатьох біженців (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 8); Що тобі у серце впало, Мислі сплутало твої? (Леонід Первомайський, II, 1958, 255).
Сплутати [всі] карти див. карта; Сплутувати (сплутати) слід (сліди) — те саме, що Заплутувати (заплутати) слід (сліди) (див. заплутувати). — Щоб сплутати сліди на випадок провокації, я й прийшов сюди раніше призначеного часу… (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 26).

2. перев. з ким — чим. Помилково сприймати одне за інше; не знаходити, не бачити відмінностей між чим-небудь. Високу ідейність і суспільну цілеспрямованість соціалістичного мистецтва поет [О. Близько] часом сплутує з нехитрою утилітарністю (Не ілюстрація.., 1967, 236); Він — селянка, а вона — коваль... Ах, я сплутав, та чи це важливо? Винна в тому млиста літня даль, Що з усього робить дивне диво (Максим Рильський, I, 1960, 303); Той, хто хоч раз побував у осінньому лісі, ніколи не сплутає ясний промінь стрункого клена з червонуватим, в глибінь захованим жеврінням старого корчуватого граба (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 3).

3. Обмотуючи, обкручуючи чим-небудь, зв'язувати когось, щось. А там панові не вподобався, Писарині якому, — Ноги здибають, руки сплутають І звезуть до прийому (Степан Руданський, Тв., 1956, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 543.

Коментарі (0)