в означеннях
Тлумачення, значення слова «спочуття»:

СПОЧУТТЯ́, я, сер., рідко.

1. Те саме, що співчуття. Коли ти від людей ждеш одмови, Чи шукаєш у них спочуття, — То співай не про ранок любові, А про захід вечірній життя (Павло Грабовський, I, 1959, 508); — Теж люди! — з робленим спочуттям, іншим голосом казав Муляр (Степан Васильченко, I, 1959, 90); Вона надійшла до Пріськи й, слова не мовивши, міцно поцілувала її. Це був перший поцілунок, що зазнала Пріська на селі від чужих людей, це було перше спочуття до її горя (Любов Яновська, I, 1959, 182).

2. рідко. Те саме, що почуття. І звідки дзвін? І звідки в грудях спочуття безкрає? Не «Воскресіння», не «Різдво» — нове новітнє торжество шумить і наближає (Павло Тичина, I, 1957, 135).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 585.

Коментарі (0)