в означеннях
Тлумачення, значення слова «сподобляти»:

СПОДОБЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., СПОДОБИ́ТИ, доблю, добиш; мн. сподоблять; док., перех., заст.

1. Виявляючи увагу, прихильність, давати можливість зазнавати чого-небудь, робити щось. — Слава богу, — подумав тато, — що сподобив мене діждати сеї години, що я сина свого бачу (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 72); — Може, таки я ще одужаю, може, господь сподобить мене ще яку сорочку спрясти!.. (Любов Яновська, I, 1959, 56);
//  безос. Не сподобило до справжньої Золотої грамоти дожити (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 54);
//  Визнавати гідним, достойним чого-небудь; удостоювати. [Сильвестр:] Тебе ж господь сподобив дивних знаній [знань] І чудному мистецтву научив (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 15); — Коли я сподобив тебе своєї ласки, то слава твоя стане ще ліпша.., — сказав Єремія (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 127).

2. Робити кому-небудь честь своєю увагою, ласкою і т. ін. — Сідайте, будьте ласкаві. Я дуже радий, що ви сподобили нас одвідинами в цій глушині, — говорив Навроцький, подаючи стільці паничам (Нечуй-Левицький, V, 1966, 202).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 557.

Коментарі (0)