в означеннях
Тлумачення, значення слова «сподвижник»:

СПОДВИ́ЖНИК, а, чол., книжн. Той, хто бере участь разом з ким-небудь у якійсь важливій, відповідальній справі; соратник. Капітан змовкає, поглинутий своїми думками. Десятикласники звідусіль жадібно зорять на нього. Він для них як сподвижник Магеллана (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 153); У революційній боротьбі і в життєвих знегодах Маркс завжди діставав найбільш надійну і дійову підтримку свого бойового сподвижника і найближчого друга — Енгельса (Комуніст України, 5, 1968, 11); Животворним джерелом для Кропивницького і всіх його сподвижників була й щира прихильність і підтримка прогресивних діячів культури братнього російського народу (Мистецтво, 3, 1955, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 555.

Коментарі (0)