СПОГАДА́ННЯ, я, сер., розм. Те саме, що спогад 1. Журавлі?.. Це ж мої спогадання 3 літ минулих летять і течуть (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 123); Із спогадань його вивів крик: сварилися тонкогубий із низьколобим за місце біля вікна (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 172); * У порівняннях. Я пройшов над Алазанню, Над потоком водяним, Сивим, ніби спогадання, І, як пісня, молодим (Максим Рильський, Мости, 1948, 67).