в означеннях
Тлумачення, значення слова «спогорда»:

СПОГОРДА, присл. З почуттям особистої переваги; гордовито, звисока. — Прохаю не втручатися більше в мої справи, — осікла вона мене, окидаючи спогорда всю постать мою сіро-зеленими очима (Любов Яновська, I, 1959, 442); Наливайко почервонів, але не стримав себе і спогорда глянув на спантеличеного цією новиною Жолкевського (Іван Ле, Україна, 1940, 27); Немов одмінилася дівчина, помітив Тихін. Спогорда питала хлопця. З подивом роздивлялася (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 211); А ця! Бач, як тримається спогорда. Навмисне щось у сінях порається, щоб змусити його довше чекати (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 555.

Коментарі (0)