в означеннях
Тлумачення, значення слова «спохвачуватися»:

СПОХВА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПОХВАТИ́ТИСЯ, вачуся, ватишся, док.

1. Несподівано згадувати забуте, помічати, виявляти щось (недогляди, помилки, суть чого-небудь і т. ін.). Десь так біля дев'ятої або й десятої хтось голосно позіхав і спохвачувався: — Гай, гай, а я й забув, людоньки добрі, що в хаті солі чекають... (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 115); Вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 335); Лише тепер спохватилися всі, що лелеки-то прилетіли, а сідати їм ніде (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 46); Бронко не дуже розбалакувався, бо скоро спохватився, що той, хто питає, краще поінформований від того, кого випитує (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 233).

2. Опам'ятовуватися, одумуватися, усвідомлюючи хибність своєї поведінки, думок, намірів і т. ін. Але чому ж саме вона [Катря], а не Оленка стала такою близькою? — Напевне, така любов, — міркував про себе Журавко, але швидко спохвачувався і відганяв оте марево якнайдалі (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 243); Радивон.. тут же спохватився: вдало чи невдало сказав він? (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 263); — Молодець! — вигукнула Вікторія і відразу спохватилася, перейшла на шепіт (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 223).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 582.

Коментарі (0)