в означеннях
Тлумачення, значення слова «спохвату»:

СПО́ХВАТУ, присл., розм. Дуже швидко, поспішаючи; поспіхом, похапцем. Вискочила [Настуся] на вулицю, зопалу та спохвату забувши навіть зачинить двері (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 262); Надія, не вагаючись, забрала паспорт, спохвату згребла в чемодан пожитки і прожогом вилетіла з готелю (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 216);
//  У пориві якого-небудь почуття; згарячу. Спохвату ляпнувши про дівчину, він одразу ж і завагався був, бо факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці (Андрій Головко, II, 1957, 553); Хлопець забув про рани, спохвату махнув рукою, охнув, прикусив губу (Семен Журахович, Опов., 1956, 214).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 582.

Коментарі (0)