в означеннях
Тлумачення, значення слова «спокійно»:

СПОКІЙНО.

1. Присл. до спокійний 1, 2, 4. Вода в зеленому плесі стояла спокійно (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 12); Спокійно дихала земля, від радості ясна (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 330); Капітан встав, умився і почав одягатися, звільна, спокійно (Іван Франко, VI, 1951, 440); — Посидь, Левку, спокійно (Михайло Стельмах, I, 1962, 280); Високоногий бузько чалапав спокійно по багнистих плесах сіножаті (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); Орля сиділо тихо, спокійно, і коли Жайсак вийшов, спустивши полог юрти, заплющило очі й заснуло (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 144); Говорив шаль розважно й спокійно, а сам, як хмара, похмурий — такий уже є (Андрій Головко, II, 1957, 221); Маковейчик хапає табель в руки і біжить уздовж лінії. Доки лінія йде байраком, Маковейчик відчуває себе спокійно (Олесь Гончар, III, 1959, 57); А почне мені дріматись, Я під голови м'якеньку, Щоб було спокійно спати, Підгорну мою рученьку (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 254); Ніч минула спокійно, а ясний холодний день і зовсім заспокоїв село (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 95); Соломія поралась коло печі, баба доглядала дитини. Сім'я жила тихо та спокійно (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 373).
Не давати спокійно спати кому — турбувати, бентежити кого-небудь. А тут, як на те, ще й особливе діло, важне діло, що давно вже клопоче їх голову, не дає спокійно спати (Панас Мирний, III, 1954, 258); [Партизани:] Тебе, Асан, чекали. Та без тебе ми також не давали паничам спокійно спати! (Сава Голованівський, Осінь.., 1938, 48); Спокійно може спати — хто-небудь може заспокоїтися, не турбуватися про щось. Тепер я можу спокійно спати, твої міцні стіни стануть між мною і цілим світом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 228); [Кай Летіцій:] Але в життя думки ті не перейдуть, на те занадто наш Руфін філософ, і цезар наш спокійно може спати (Леся Українка, II, 1951, 364).

2. у знач. присудк. сл. Тихо, без метушні, без шуму. Був чудовий липневий ранок.. Скрізь було тихо, спокійно (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Якусь мить довкола було тихо й спокійно (Юрій Смолич, I, 1958, 57);
//  Мирно, без громадських безпорядків. В околиці Житомира було ще спокійно, але вже звідусіль доходила чутка про страшні козацькі загони. Богданове військо вже побідно йшло після Корсунської битви од Білої Церкви на Гончариху і прямувало на Волинь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 161).

3. у знач. присудк. сл. Без тривог, без переживань. Мені тут, у п. Ольги, дуже добре.. і дуже спокійно (Леся Українка, V, 1956, 342); Так солодко, спокійно... Не встав би й на суд страшний, не звівся б і до долі... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 27).
 Спокійно на серці (на душі) у кого — хто-небудь перебуває у стані душевної рівноваги, душевного спокою.. Він запускав пальці в пухнату вовну або з батьківським почуттям брав на руки ягня — і дух полонини віяв тоді над ним та кликав у гори. Ставало спокійно і тепло на серці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 562.

Коментарі (0)