СПОКУ́СНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до спокусник. — Причепилась спокусниця до спокусниці. Еге, так? Одна одну спокушає (Нечуй-Левицький, V, 1956, 298); Не шкодував [граф Потоцький] ні людей, ні грошей.. заради примхи красуні Софії, зрадливої жінки і спокусниці пасинка (Хлібороб України, 3, 1970, 41).