в означеннях
Тлумачення, значення слова «спопеляючий»:

СПОПЕЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до спопеляти. Відомо, що енергія сонця може бути спопеляючою. Але вона може перетворюватись у троянду, в яблуневе цвітіння! (Радянське літературознавство, 1, 1969, 10); На початку війни було написане й гнівне, спопеляюче послання Тичини «Тебе ми знищим — чорт з тобою!» (Радянське літературознавство. З, 1968, 77); Своїм спопеляючим словом Горький викривав капіталізм як систему грабежу і насильства, загарбницьких воєн (Радянська Україна, 17.VI 1951, 3).
 Спопеляюча ненависть; Спопеляючий гнів — ненависть, гнів, лцо найсильніше виявляється. Галанова гаряча кров зігріла серця мільйонів ще більшою любов'ю до Батьківщини і нищівною, спопеляючою ненавистю до ворогів (Комуніст України, 8, 1962, 51); Який на обличчі в нього був розпач і гнів, пекучий, спопеляючий! (Олесь Донченко, III, 1956, 436); Спопеляючий погляд — погляд, що виражає ненависть, презирство, гнів. — Так, — відповіла я, зухвало витримуючи її спопеляючий погляд. — Я хочу їсти (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 542).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 573.

Коментарі (0)