в означеннях
Тлумачення, значення слова «споруджувати»:

СПОРУДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко СПОРУДЖАТИ, аю, аєш, недок., СПОРУДИТИ, руджу, рудиш, док., перех.

1. Будувати, зводити що-небудь (перев. велике, складне). У містах жили будівельники, які вміли споруджувати великі будівлі (Історія середніх віків, 1955, 72); Штаб протиповітряної оборони наказав негайно копати щілини й споруджувати бомбосховища (Олесь Донченко, III, 1956, 398); Рано починається трудовий день тих, хто споруджує канал (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 258); Пам'ятник Шевченку споруджаєм — пам'ятник, що в виявом всенародної любові до Тараса (Павло Тичина, III, 1957, 75); — Саме найкраще було б спорудити земляні захисти ген там на площині (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 41); Спорудили [у колгоспі] механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 187);
//  розм. Робити, виготовляти що-небудь перев. ручним способом; майструвати. Позавчора возилась, споруджуючи собі відповідне до літньої погоди убрання (Леся Українка, V, 1956, 389); Вдома Валя споруджував двигунці, майстрував іграшкові електропоїзди (Олесь Гончар, IV, 1960, 79); Сашко сам спорудив її [веранду] і власноручно обсадив квітами (Юрій Смолич, V, 1959, 16).

2. розм., рідко. Збирати, налаштовувати або організовувати що-небудь. Разом з цим листом споруджаю до Вас невеличку посилку (Панас Мирний, V, 1955, 395); — Спорудимо гостям такий бенкет, як ото бува у королів та у царів (Данило Мордовець, I, 1958, 156);
//  Варити, приготовляти їжу. — Спорудимо юшку, — каже Сухомлин, вибираючи найкращих бичків-кнутів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); — А ти б одну таку вечерю спорудила, щоб по ній ніколи більше їсти не хотілося (Яків Качура, II, 1958, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 577.

Коментарі (0)