в означеннях
Тлумачення, значення слова «спорити»:

СПОРИТИ, рю, риш, недок.

1. розм. Те саме, що сперечатися. Знала [Стеха] натуру свого старого, що коли що надумав, то хоч спор, хоч лайся, а вже він від свого не відступиться (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 128); Як не спорила Марина Карповна з чоловіком, але знала, що вже коли він чого захотів, то не переспориш (Панас Мирний, I, 1954, 154); [Романюк:] Людина він заслужена, при орденах, але треба людям правду сказати. З ким не зустрінеться, зразу спорить і, як щось не по-його — вилає (Олександр Корнійчук, II, 1955, 202).

2. перен. Змагатися, не поступатися у чому-небудь. Кінь ірже, та не говоре [говорить]. Тільки з вітром в гоні споре [спорить]. Тільки землю б'є в одвіт, Не жаліючи копит (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 442).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 573.

Коментарі (0)