в означеннях
Тлумачення, значення слова «спостигати»:

СПОСТИГА́ТИ, аю, аєш, недок., СПОСТИ́ГНУТИ і СПОСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. спостиг, ла, ло; док., перех. Те саме, що настигати 1, 5. Коли був [Микола] на середині путі, спостигли його вовки (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 9); 14 листопада 1854 року люта буря, що прийшла з моря, спостигла Кримські береги (Наука і життя, 11, 1971, 60); На дорозі серед степу мене ніч спостигла, а вночі дощ ливний, вітер рвачкий... (Марко Вовчок, VI, 1956, 247); — Ми переболіли сеє горе, що спостигло нас так неждано (Гнат Хоткевич, II, 1966, 178); Смерть точила зуби на творчу радість письменника [Я. Галана] і спостигла його на посту, за працею (Комуніст України, 8, 1962, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 580.

Коментарі (0)