в означеннях
Тлумачення, значення слова «споважніти»:

СПОВАЖНІТИ, ію, ієш, док.

1. Набути серйозного, поважного вигляду. — Ах, боже мій! Тут з нудоти чого не зробиш? — відповіла вона, все ще сміючись, потім споважніла (Леся Українка, III, 1952, 600); Став собі [Мицько] дома перед дзеркалом, споважнів, випрямився (Лесь Мартович, Тв., 1954, 193); Андрій хотів сказати їй щось приємне й безпосереднє, але тут же стримався й споважнів, згадавши свої останні заміри (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 58);
//  Виразити серйозність, поважність, стати серйозним, поважним (про обличчя, очі). — А ти ж не сієш в думках? — Теж і сію, і саджу, — споважніло горбоносе обличчя [Дмитра] (Михайло Стельмах, II, 1962, 41).

2. Стати внутрішньо серйознішим, поважнішим, зрілим. Демид Гайденко справді одмінився: немов постарішав, споважнів (Борис Грінченко, II, 1963, 56); Народ споважнів. Скрізь, усюди пішли розмови про велике спілкове діло (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 182); Після останніх подій Стецюра помітно споважнів, працював уважно, перестав хуліганити (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 241).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 547.

Коментарі (1)