в означеннях
Тлумачення, значення слова «сповідати»:

СПОВІДАТИ, аю, аєш, недок., перех.

1. церк. Здійснювати обряд сповіді, вислуховувати чиїсь покаяння в гріхах і відпускати їх. Ой узяли безталанну, Закували у кайдани, Сповідали, причащали (Тарас Шевченко, II, 1963, 104); — Певно, хтось на селі нагло заслаб, та це мене кличуть сповідати та причащати слабого (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 111); Увечері, після служби, отець Сидір сповідав півчих (Олесь Донченко, III, 1956, 124).

2. Розповідати на сповіді про свої гріхи. [Матушка гуменя:] Тяжко людям, гірко їх дітям, — ні перед ким свої гріхи сповідати (Панас Мирний, V, 1955, 74); Раз задумав циганчук Гріхи сповідати. Іде просто до попа (Степан Руданський, Тв., 1959, 261); Тяжко бити поклони перед іконами тому, хто вважає їх просто за мальовані дошки, тяжко сповідати гріхи попові, уважаючи його за гіршого грішника, ніж сам (Леся Українка, VIII, 1965, 191).

3. перен., розм. Примушувати відверто признатися в чому-небудь, розповісти про щось. — Чого це ти неначе сповідаєш нас? Наші бурлаки ніколи не сповідають нас, — сказала Марія, присовуючись ближче до Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 133); [Дюсенбаєв:] Наш полк висадився в цьому районі десантом. Ми пішли в розвідку і надибали одного суб'єкта.. Почали його сповідати — він і розказав про все (Олександр Левада, Драми.., 1967, 131);
//  Лаяти кого-небудь, вичитувати комусь. Вона йому вичитувала, вона його сповідала, вона кропила його, .. садила чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі божій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 11); Іван Антонович довго й нудно пробирав свого лейтенанта. Він любив сповідати молодих (Олесь Гончар, III, 1959, 279); Скликав голова колгоспу збори. Почали сповідати Клима (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 95);
//  жарт. Бити, шмагати кого-небудь. Сповідали Іллюху від п'ят до уха (Номис, 1864, № 4011).

4. рідко. Те саме, що сповідувати. У стародавній Русі була створена значна релігійна література, в тому числі полемічна, спрямована проти інших вірувань. Відомо, що у Києві відбувалися релігійні диспути між київськими.. ченцями та іноземцями, які тут проживали і сповідали іншу релігію (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 504).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 549.

Коментарі (0)