СПОВІЩАТИ, аю, аєш, недок., СПОВІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех. і неперех.
1. кого, що, рідко кому,
чому, про кого — що, що, також із спол. що, коли.
Давати знати комусь, повідомляти когось про кого-,
що-небудь. Ви мене сповіщали, що задля друкування Ви
повість переписували окремо (Панас Мирний, V, 1955, 432);
Він згадав, як Іванів голуб вже не раз сповіщав табір про
повернення роти (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 7); Пароплав,
що йшов з моря, наближався до берега і дав гудок,
сповіщаючи про своє прибуття (Микола Трублаїні, Глиб. шлях,
1948, 30); — Коли справа в вас піде до ладу, то дайте
мені знати, сповістіть мені зараз (Нечуй-Левицький, VI, 1966,
59); [Кукса:] Дружечки! Ну ж, гукніть весільної!
Сповістіть божий мир про нашу радість! (Марко Кропивницький, I,
1958, 221); Бронця .. поїхала на другий день до міста
сповістити інспектора, що все склалося гаразд (Лесь Мартович,
Тв., 1954, 458); Може, оті сурмачі з сурмами, що
поблискують їм у руках, тільки й ждуть, щоб обернутись і
сповістити кожен своєму війську радісну вість? (Олесь Гончар,
II, 1959, 403);
// кого. Повідомляти заздалегідь,
попереджати. Говориться в казці, що восени сповіщав баран
козу теплим басом: — Зима буде-е! (Петро Козланюк, Щури..,
1956, 201); Зупинився [Жайсак] за півверсти від аулу і
надіслав одного з жигітів [джигітів] сповістити наречену
про своє наближення (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 382);
// Доводити до відома; інформувати. Зустрічає [Даша]
поїзди, знаходить людей, які з тривогою чекають пересадки,
видає їм плацкарти, оформляє квитки і сповіщає,
коли буде їхній поїзд (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 207); Доктор
Гальванеску сповістив, що огляд його господарства Сахно
може почати завтра (Юрій Смолич, I, 1958, 66);
// Робити
донесення кому-небудь про щось; доповідати. В штабі
читалися його рапорти, де він гордо сповіщав, що його
полк в складі ста двадцяти двох шабель готовий піти куди
завгодно (Юрій Яновський, II, 1958, 233); Багратіон сповіщав,
що пробитись через Могилів він не зміг (Панас Кочура,
Золота грамота, 1960, 116); Комбрига сповістили, що в
районі Лисянки з'явилось близько двохсот німецьких
танків, які йдуть на прорив (Юрій Збанацький, Т. Шашло, 1949, 44);
// Робити донос; доносити. — Ні, цього неможна
одкладувати [відкладати] далі! — рішуче промовив Андрій
Петрович, — треба зараз же сповістити кого слід.
Хай якнайшвидше беруть його звідціль (Степан Васильченко, I, 1959,
297).
2. Подавати сигнал про що-небудь. Не можемо ми звук отой забуть, Що сповіща повітряну тривогу (Леонід Первомайський, II, 1958, 212); Сторож, тричі ударивши у дзвона, сповістив про свій прихід на нічну варту (Григорій Епік, Тв., 1958, 466); Гуркіт грому сповістив про початок нічної грози (Олесь Донченко, VI, 1957, 82); Дзвінок сповістив про кінець останнього уроку, але діти не підводились (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 29); * Образно. При дорозі на межі його поля зеленіла верба. Жменяк не викорчовував її тільки тому, що вона першою сповіщала про весну (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 6).