СПОВИВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням сповивати. Недостатність рухів, тиснення на кісткову тканину (сповиванням дитини, тісним одягом, взуттям і т. п.), неправильне положення спричиняються до неправильного росту кісткової тканини (Шкільна гігієна, 1954, 72); Гадюка вкусила хлопчика.. Хлопчикові негайно було зроблено парову ванну з вологим сповиванням. Через десять днів дитина одужала (Літературна Україна, 8.IX 1967, 2).