Словник української мови

СПОЖИ́ВЧИЙ, а, е. Який служить для задоволення потреб споживання. У новій п'ятирічці є можливості серйозно поліпшити постачання населенню споживчих товарів (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, 59); За своїми споживчими властивостями тканини з мішаних волокон стоять приблизно на однаковому рівні з тканинами, які виробляються тільки з бавовни (Комуніст України, 2, 1965, 21); В умовах Мічурінська споживча стиглість плодів [пепіну шафранного] при зніманні їх в кінці вересня настає в останній декаді листопада (Юним мічурінцям.., 1955, 69).
▲ Споживча кооперація — добровільне об'єднання трудящих для організації торгівлі та громадського харчування на селі, а також для заготівлі сільськогосподарських продуктів і сировини. Нема такого села на Україні, де б споживча кооперація не організувала обслуговування неселення (Комуніст України, 1, 1968, 17); Споживча кооперація доводить до сільського населення вироби міської промисловості і постачає місту сільськогосподарську продукцію (Радянська Україна, 15.XII 1953, 2); Споживче товариство : а) добровільне кооперативне об'єднання колгоспників, робітників і сільської інтелігенції з метою задоволення за допомогою торгівлі потреб у товарах народного споживання, а колгоспів — у товарах господарського призначення, а також з метою сприяння збуту лишків сільськогосподарської сировини та продуктів. В журбі обоє просиділи до опівнічної години, аж поки в дверях не з'явилась постать Антона Безбородька, голови споживчого товариства (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 136); б) торговельна точка, магазин такого об'єднання. Сьогодні ввечері до Гайдарівського споживчого товариства привезли товари: ситець, мадеполам, підметки, цвяхи, сірники (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 7).