Словник української мови

СПРАЦЬОВАНІСТЬ 1, ності, жін. Властивість за значенням спрацьований2. Спільність інтересів і спрацьованість панували на пароплаві (Микола Трублаїні, I, 1955, 482).

СПРАЦЬОВАНІСТЬ 2, ності, жін. Стан за значенням спрацьовуватися2. Із збільшенням швидкості різання, глибини різання і подачі спрацьованість фрез буде збільшуватись (Фрезерна справа.., 1957, 81); Спрацьованість ходового гвинта визначає ступінь спрацьованості різі (Слюсарна справа, 1957, 307);
//  Схильність до зношування. Інструментальні матеріали повинні добре чинити опір спрацьованості, а також мати по можливості меншу крихкість і високу міцність (Токарна справа, 1957, 62).