в означеннях
Тлумачення, значення слова «спрага»:

СПРА́ГА, и, жін.

1. Сильне бажання пити. Її палила спрага, вона ледве-не-ледве зволіклася з постелі, принесла собі води, напилася (Іван Франко, I, 1955, 84); Кожний подорожній може зупинитися біля криниці, зачерпнути кухлем джерельної води, вдовольнити свою спрагу (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 23); Після оселедця, що ним снідали хлопці, мучила спрага (Микола Трублаїні, I, 1955, 99); Там, де автонапування відсутнє, треба розробити точний графік напування.., щоб худоба не терпіла від спраги (Радянська Україна, 14.XI 1956, 1).

2. чого, до чого і без додатка, перен., книжн. Велике бажання чого-небудь, прагнення до чогось. Хлопців розбирає спрага: — Розкажіть про плавання... Як ви капітаном стали? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 149); Спрага помсти нам давала сили (Любов Забашта, Вибр., 1958, 122); Море вимагало від людини мужності і самопожертви,.. збуджувало її спрагу до мандрівок і відкриттів, до подвигів і знань (Наука і життя, в 10, 1967, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 595.

Коментарі (0)