в означеннях
Тлумачення, значення слова «справджувати»:

СПРАВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРАВДИТИ, справджу, справдиш, док., перех. Запроваджувати, втілювати в життя, робити дійсним, реальним. Самі вони ніколи не думали, не гадали. За них думала мати, а справджували її думку бородаєвці та піщани... (Панас Мирний, I, 1949, 198); Твої мрії мені подобаються, але справдити їх не так і легко, а чому се так, поговоримо потім, бо я вже тепер втомилась писати (Леся Українка, V, 1956, 340); Але ця природа красна І байдужа, і німа. Невпросима, невмолима, Як пекельний той Харон! Їй одно перед очима, Щоб справдити свій закон... (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 24);
//  Виконувати, робити і т. ін. що-небудь. Хто, як не ми, спізнали це, справджуючи свій історичний похід і бачачи на кожному кроці, як жорстоко скривдила війна радянську матір. Скільки синів і дочок занапастили вороги (Олександр Довженко, I, 1958, 335);
//  перех. і неперех. Своїми діями, вчинками і т. ін. відповідати чому-небудь, бути гідним чогось; виправдовувати. Знала [Надія], дядько злий на неї: вона не справдила його сподівань на роботі, підвела його (Яків Баш, Надія, 1960, 170); Важкувато було всій п'ятірці дівчат.. Та ніхто не сплохував: завтра Микола Дмитрович побачить, що і хіміки-аналітики, і лаборантки справдили його довір'я (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 341).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 589.

Коментарі (0)