СПРАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., СПРАВИТИ, влю, виш; мн. справлять; док., перех.
1. розм. Здійснювати
певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати.
Чи міг Вася байдуже писати про бійця, який пробивався
з ним трансільванськими лісами,.. справляв Жовтневі
свята під мокрими скиртами в угорських хуторах? Ні,
про цих людей Вася міг писати тільки з гарячою ніжністю
(Олесь Гончар, III, 1959, 190); — Новосілля вже справляли?
— запитав Марію Рубанюк (Іван Цюпа, Назустріч..,
1958, 435); І в день, коли славний народ України Свому
комсомолу справля іменини, — Я теж над простором
святкового столу Бокал підіймаю за цвіт комсомолу!
(Степан Олійник, Вибр., 1959, 27); Надходить осінь. Одробились
у полі; справили обжинки (Марко Вовчок, I, 1955, 61); Вже,
може, цієї весни справлять вони вхідчини в нову хату
(Михайло Стельмах, I, 1962, 135);
// Улаштовувати,
організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.). — Князь
справляв бучні бенкети. Приїжджала сила гостей (Нечуй-Левицький,
VII, 1966, 8); Ті, що не містились у хаті, розклали на
подвір'ї вогонь і справляли коло нього веселі грища (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 354); * Образно. Налагодь струни золоті: Бенкет
весна справляє (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 42);
//
Виконувати культові обряди. — Нема вже, діду, Михайла
Михайловича й на світі: позавчора сороковини справляли
(Любов Яновська, I, 1959, 362); Треба було після панахиди
справити, за старовинним поганським звичаєм, поминки
на «гробках» (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16).
♦ Брехні справляти див. брехня; Витрішки справляти
— те саме, що Витрішки продавати (купувати, ловити,
їсти і т. ін.) (див. витрішки). — Навідайся лишень
до пана! Може, вже час і ліжко перестилати, а ти
тут витрішки справляєш! — несподівано накинулася
Тетяна на Пріську (Любов Яновська, I, 1959, 209); Заручини
справляти — святкувати заручини, гуляти на бенкеті,
вечірці з нагоди оголошення кого-небудь нареченою
і нареченим. — Коли ж, коханий пане канцлеру,
думаєш справляти заручини? Треба мені, як сватові,
це знати (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 63); Липу справляти
див. липа; Посиденьки справляти див. посиденьки;
Походеньки [та посиденьки] справляти див.
походеньки; Сім неділь (вихідних) на тиждень справляти
див. тиждень; Смішки (сміхи, реготи і т. ін.) справляти
— сміятися, реготати і т. ін. (перев. безпідставно).
Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під
кришею Вина-горілочку пить. Любо йому у теплі
вигріватися, Смішки справляти з гістьми (Павло Грабовський, I,
1959, 606); Москалі.. лабузнились до Явдохи, а Явдоха
справляла з ними сміхи та реготи... (Панас Мирний, I,
1949, 236); Стояла [Тоня] в колі сержантів з полігона і
хихи та реготи з ними справляла (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 45); Справляти балачку — вести пусту розмову.
— Ми цікавіші од вас і не всі любимо тільки
справляти балачку про квітки та вишивання
(Нечуй-Левицький, V, 1966, 156); Справляти дрижаки (дрижака)
— те саме, що їсти (ловити, хапати, вбивати
і т. ін.) дрижаки (дрижаків) (див. дрижаки). Хоч
яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде
дрижака справляють, аж жито дощем та вітром
виложить, а Опанас своє: «Ловка погодка-о» (Грицько Григоренко,
Вибр., 1959, 159); Справляти мандри — мандрувати.
— Мені нужда, що вона в мандри вдарилась? Дивись —
яка журба!!! Не первина їй мандри справляти...
(Панас Мирний, III, 1954, 115); Справляти мовчанку див. мовчанка;
Справляти нужду див. нужда; Справляти (справити)
весілля див. весілля; Справляти (справити) галас
(гомін) — здіймати шум, крик. Двоє їх, а такий галас
справляють, що аж голова паморочиться (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
151); Вернувсь [Петро] на подвір'я, аж там усі веселяться.
Гомін справили такий, мов справді на бенкеті (Пантелеймон Куліш,
Вибр., 1969, 95); Справляти (справити) обід кому
і без додатка — те саме, що Давати (дати, ставити,
поставити) обід (див. обід). Справнику справили обід,
він смачно попоїв і поїхав (Марко Вовчок, VI, 1956, 234);
Справляти (справити) панахиду див. панахида; Справляти
(справити) приємність див. приємність; Справляти
теревені — те саме, що Правити теревені (теревені-вені)
(див. правити 2). — Та вже там аж парує [самовар],
а ви все сидите та теревені справляєте (Нечуй-Левицький, IV,
1956, 280).
2. Викликати яке-небудь почуття, враження і т. ін.
Я люблю свою кімнату.. Але найбільшу радість справляє
мені вікно. Цілий день в нього дивиться море (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 410); Мені справляє Олена журбу: я боюся за її
будучину (Ольга Кобилянська, II, 1956, 295); Помилився Тарас,
думаючи, що ніхто вже не прийде попрощатися з ним: уже
хлопчики радника справили йому велику втіху своєю
присутністю (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 70);
// Спричиняти
що-небудь, бути причиною чогось. — Нащо вам розворушувати
те, що не зовсім ще загоїлося, що при найменшім
доторканню справляє страшенний біль і муку? (Гнат Хоткевич, I,
1966, 38);
// Робити, здійснювати щось відносно кого-,
чого-небудь. Спеціально виготовлені прополісні мазі
справляють болезаспокійливу дію (Наука і життя, 5, 1968, 46).
♦ Справляти (справити) вплив на кого, що — діяти
певним чином на кого-, що-небудь; впливати. Ідеї Леніна
справляють могутній вплив на весь хід світової історії
(Ленін, Коротка біографія, 1955, 286); Перемога соціалістичної
революції в Росії справила величезний запалюючий вплив
на трудящі маси інших країн (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 13); Справляти враження див.
враження1.
3. Виконувати, здійснювати що-небудь. Схудла-змарніла
[Мар'я]..; ледве вештається по хаті; хатню роботу
справляє, а останню вже Христя (Панас Мирний, III, 1954,
175); Посередині табору розташувався загін каштеляна
Яна Жоравського, який справляв денну сторожу (Петро Панч,
Гомон. Україна, 1954, 322); — Без тебе я не жив, а
маявся: чи справлю хоч трохи своє діло — біжу до тебе
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 332); Дві роботи ти вже справив,
На весь світ себе уславив (Леонід Первомайський, Казка.., 1958, 61);
// Втілювати в життя, робити що-небудь дійсним,
реальним. [Василь:] Тілько про свою славу дбають
[ватажки], свої гордовиті заміри справляють, а до людей
їм байдуже (Панас Мирний, V, 1955, 107); — Відповідає за все
гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти
його накази, ото ж я їх до цяти й справив... (Михайло Старицький,
Облога.., 1961, 40).,
♦ Справляти свої діла — займатися своїми справами.
— Ну, Федоре, — сказав він, — ти тепер іди додому
та справляй свої діла, а я з неділі накажу, щоб задля
тебе хату будували (Панас Мирний, IV, 1955, 228); Справляти
службу — те саме, що Службу служити (див. служба).
У кожній тварині вся цілість формується з суми
Різних начатків; .. формують усі вони органи різні,
Що неоднакову службу у цілому тілі справляють (Микола Зеров,
Вибр., 1966, 178); Увага подвоюється, зіниці ширшають,
побільшуюче скло справляє свою службу (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 207).
4. Усувати пошкодження, несправності, лагодити
що-небудь поламане, розбите і т. ін. Раділи люди. Уже
вони турбувалися об тім, коли орати,.. обдивлялися снасті
у возів, у плугів, що несправне — справляли (Панас Мирний,
III, 1954, 60); — Мені старий Панько і капицю справляв,
бо геть-чисто побилася (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 286);
Чоловік той подякував і попросив помогти. Василь як
принявся, разом справили віз (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 53);
Тося справила перемет — всім переметам перемет,
на сто гачків різного калібру (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 35);
// розм. Робити правильним, вносити поправки в
друкованому чи писемному тексті; виправляти. «В небі
місяць страшний» справді краще справити, — нехай буде
«В небі місяць з'явився смутний» (Леся Українка, V, 1956, 80);
Я Вас хотів просити, аби Ви були ласкаві справити правопис
і мову в збірничку моїх образків (Василь Стефаник, III, 1954,
250);
// розм. Перевиховуючи кого-небудь, прищеплювали
йому кращі навички, позитивні якості, норми поведінки
і т. ін. Майці дуже на сей раз закортіло стати
вихователькою, як Іра, щоби справляти таких непристойних
дітей (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 281); — Мені тут
закидали, мовби я розігнав кадри! Ми хотіли справить
Марка і Павлюка, та ці люди надто хворобливо
ставляться до критики! (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 284).
5. розм. Придбавати що-небудь у власність, ставати
володарем чогось. — Я купив пару добрих коней, справив
панську бричку, возив панів по всій околиці (Нечуй-Левицький,
VII, 1966, 279); — Хлівці повиправля, клуньку вкриє, —
таке все позапускане. А там конячку справить, та сам і
хлібець сіятиме (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 19);
//
Купувати, шити (про одяг, взуття і т. ін.). Вже недалечко
були й зелені святки, а Роман і гадки не мав справляти
для Соломії нову одежу (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 383); — Що
ж, то, може, для спектакля маєш справляти костюми?
— А так! (Леся Українка, III, 1952, 510); Придбав, сірома,
грошенят, Одежу справив, жупанину Та ні відсіль і ні
відтіль Купив садочок і хатину (Тарас Шевченко, II, 1953, 269);
Мав [Кузьма] що випити, має чим закусити, має гроші
і навіть уже перші чоботи справив (Михайло Стельмах, II, 1962,
315).
6. з кого — чого. Правити, вимагати (борг, податок і т. ін.). З метою забезпечення своєчасного і повного надходження в бюджет податку з обороту доцільно справляти його, як правило, безпосередньо з підприємств, а не з збутових організацій (Радянська Україна, 30.III 1957, 3); Розумні та багаті люде поважали Захара, бо він був чоловік потрібний, здатний і ніколи не одказував помогти: ось коли багатирю треба гроші справити, та не хочеться бачити голодної сім'ї, — то Захара пошле (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 158).
7. розм. Спрямовувати, скеровувати що-небудь кудись.
Одного дня панна Ніна знов веліла Іванові запрягати.
Коли виїхали, казала йому справити фаетон в противний
бік від того, в який звичайно їздили (Іван Франко, III,
1950, 162); — Дідусю! Дайте-бо мені весельце, далебі я
швидше од вас справлю човен у затишок! (Любов Яновська,
I, 1959, 320);
// Направляти кого-небудь у певному
напрямку. [Герасим (до Марусі):] Та не рвися так.
Матушка гуменя сама їх [гайдамаків] стріла і сюди
справляє (Панас Мирний, V, 1955, 95); Ішло безперестану військо
— а я Справляла його на берлінську дорогу (Сергій Воскрекасенко,
Поезії, 1951, 83); Командир, як тільки почув про
«страшних червоних», скочив убік і прибіг до дітей,
що пасли корів, а діти справили його туди, звідки й
наступили червоні (Мирослав Ірчан, I, 1958, 285).
♦ Справляти (справити) на добру дорогу (на вірний
шлях) кого — те саме, що Направляти (направити) на
путь істини (на добру, праведну путь, вірну дорогу
і т. ін.) (див. направляти). «Допевне, Потурайчин
справить мене на добру дорогу!» — міркував [Славко]
собі й дожидав Потурайчинового приходу з великою
нетерплячкою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 363); — В тім і сила
дружби, щоб підтримати товариша, який схибнувся,
напутити його, на вірний шлях справити (Віталій Логвиненко,
Літа.., 1960, 147).
8. розм. Відправляти, відсилати що-небудь кудись. Хотіла я раніш посилку сю справити, але перше ждала грошей, а потім два дні пішло на роботу (Леся Українка, V, 1956, 209).