в означеннях
Тлумачення, значення слова «справляти»:

СПРАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., СПРАВИТИ, влю, виш; мн. справлять; док., перех.

1. розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. Чи міг Вася байдуже писати про бійця, який пробивався з ним трансільванськими лісами,.. справляв Жовтневі свята під мокрими скиртами в угорських хуторах? Ні, про цих людей Вася міг писати тільки з гарячою ніжністю (Олесь Гончар, III, 1959, 190); — Новосілля вже справляли? — запитав Марію Рубанюк (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 435); І в день, коли славний народ України Свому комсомолу справля іменини, — Я теж над простором святкового столу Бокал підіймаю за цвіт комсомолу! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 27); Надходить осінь. Одробились у полі; справили обжинки (Марко Вовчок, I, 1955, 61); Вже, може, цієї весни справлять вони вхідчини в нову хату (Михайло Стельмах, I, 1962, 135);
//  Улаштовувати, організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.). — Князь справляв бучні бенкети. Приїжджала сила гостей (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 8); Ті, що не містились у хаті, розклали на подвір'ї вогонь і справляли коло нього веселі грища (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 354);  * Образно. Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 42);
//  Виконувати культові обряди. — Нема вже, діду, Михайла Михайловича й на світі: позавчора сороковини справляли (Любов Яновська, I, 1959, 362); Треба було після панахиди справити, за старовинним поганським звичаєм, поминки на «гробках» (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16).
Брехні справляти див. брехня; Витрішки справляти — те саме, що Витрішки продавати (купувати, ловити, їсти і т. ін.) (див. витрішки). — Навідайся лишень до пана! Може, вже час і ліжко перестилати, а ти тут витрішки справляєш! — несподівано накинулася Тетяна на Пріську (Любов Яновська, I, 1959, 209); Заручини справляти — святкувати заручини, гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди оголошення кого-небудь нареченою і нареченим. — Коли ж, коханий пане канцлеру, думаєш справляти заручини? Треба мені, як сватові, це знати (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 63); Липу справляти див. липа; Посиденьки справляти див. посиденьки; Походеньки [та посиденьки] справляти див. походеньки; Сім неділь (вихідних) на тиждень справляти див. тиждень; Смішки (сміхи, реготи і т. ін.) справляти — сміятися, реготати і т. ін. (перев. безпідставно). Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому у теплі вигріватися, Смішки справляти з гістьми (Павло Грабовський, I, 1959, 606); Москалі.. лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи... (Панас Мирний, I, 1949, 236); Стояла [Тоня] в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 45); Справляти балачку — вести пусту розмову. — Ми цікавіші од вас і не всі любимо тільки справляти балачку про квітки та вишивання (Нечуй-Левицький, V, 1966, 156); Справляти дрижаки (дрижака) — те саме, що їсти (ловити, хапати, вбивати і т. ін.) дрижаки (дрижаків) (див. дрижаки). Хоч яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде дрижака справляють, аж жито дощем та вітром виложить, а Опанас своє: «Ловка погодка-о» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 159); Справляти мандри — мандрувати. — Мені нужда, що вона в мандри вдарилась? Дивись — яка журба!!! Не первина їй мандри справляти... (Панас Мирний, III, 1954, 115); Справляти мовчанку див. мовчанка; Справляти нужду див. нужда; Справляти (справити) весілля див. весілля; Справляти (справити) галас (гомін) — здіймати шум, крик. Двоє їх, а такий галас справляють, що аж голова паморочиться (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 151); Вернувсь [Петро] на подвір'я, аж там усі веселяться. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 95); Справляти (справити) обід кому і без додатка — те саме, що Давати (дати, ставити, поставити) обід (див. обід). Справнику справили обід, він смачно попоїв і поїхав (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Справляти (справити) панахиду див. панахида; Справляти (справити) приємність див. приємність; Справляти теревені — те саме, що Правити теревені (теревені-вені) (див. правити 2). — Та вже там аж парує [самовар], а ви все сидите та теревені справляєте (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 280).

2. Викликати яке-небудь почуття, враження і т. ін. Я люблю свою кімнату.. Але найбільшу радість справляє мені вікно. Цілий день в нього дивиться море (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 410); Мені справляє Олена журбу: я боюся за її будучину (Ольга Кобилянська, II, 1956, 295); Помилився Тарас, думаючи, що ніхто вже не прийде попрощатися з ним: уже хлопчики радника справили йому велику втіху своєю присутністю (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 70);
//  Спричиняти що-небудь, бути причиною чогось. — Нащо вам розворушувати те, що не зовсім ще загоїлося, що при найменшім доторканню справляє страшенний біль і муку? (Гнат Хоткевич, I, 1966, 38);
//  Робити, здійснювати щось відносно кого-, чого-небудь. Спеціально виготовлені прополісні мазі справляють болезаспокійливу дію (Наука і життя, 5, 1968, 46).
Справляти (справити) вплив на кого, що — діяти певним чином на кого-, що-небудь; впливати. Ідеї Леніна справляють могутній вплив на весь хід світової історії (Ленін, Коротка біографія, 1955, 286); Перемога соціалістичної революції в Росії справила величезний запалюючий вплив на трудящі маси інших країн (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 13); Справляти враження див. враження1.

3. Виконувати, здійснювати що-небудь. Схудла-змарніла [Мар'я]..; ледве вештається по хаті; хатню роботу справляє, а останню вже Христя (Панас Мирний, III, 1954, 175); Посередині табору розташувався загін каштеляна Яна Жоравського, який справляв денну сторожу (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 322); — Без тебе я не жив, а маявся: чи справлю хоч трохи своє діло — біжу до тебе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 332); Дві роботи ти вже справив, На весь світ себе уславив (Леонід Первомайський, Казка.., 1958, 61);
//  Втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним. [Василь:] Тілько про свою славу дбають [ватажки], свої гордовиті заміри справляють, а до людей їм байдуже (Панас Мирний, V, 1955, 107); — Відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив... (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 40).,
Справляти свої діла — займатися своїми справами. — Ну, Федоре, — сказав він, — ти тепер іди додому та справляй свої діла, а я з неділі накажу, щоб задля тебе хату будували (Панас Мирний, IV, 1955, 228); Справляти службу — те саме, що Службу служити (див. служба). У кожній тварині вся цілість формується з суми Різних начатків; .. формують усі вони органи різні, Що неоднакову службу у цілому тілі справляють (Микола Зеров, Вибр., 1966, 178); Увага подвоюється, зіниці ширшають, побільшуюче скло справляє свою службу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 207).

4. Усувати пошкодження, несправності, лагодити що-небудь поламане, розбите і т. ін. Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати,.. обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Панас Мирний, III, 1954, 60); — Мені старий Панько і капицю справляв, бо геть-чисто побилася (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 286); Чоловік той подякував і попросив помогти. Василь як принявся, разом справили віз (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 53); Тося справила перемет — всім переметам перемет, на сто гачків різного калібру (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 35);
//  розм. Робити правильним, вносити поправки в друкованому чи писемному тексті; виправляти. «В небі місяць страшний» справді краще справити, — нехай буде «В небі місяць з'явився смутний» (Леся Українка, V, 1956, 80); Я Вас хотів просити, аби Ви були ласкаві справити правопис і мову в збірничку моїх образків (Василь Стефаник, III, 1954, 250);
//  розм. Перевиховуючи кого-небудь, прищеплювали йому кращі навички, позитивні якості, норми поведінки і т. ін. Майці дуже на сей раз закортіло стати вихователькою, як Іра, щоби справляти таких непристойних дітей (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 281); — Мені тут закидали, мовби я розігнав кадри! Ми хотіли справить Марка і Павлюка, та ці люди надто хворобливо ставляться до критики! (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 284).

5. розм. Придбавати що-небудь у власність, ставати володарем чогось. — Я купив пару добрих коней, справив панську бричку, возив панів по всій околиці (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 279); — Хлівці повиправля, клуньку вкриє, — таке все позапускане. А там конячку справить, та сам і хлібець сіятиме (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 19);
//  Купувати, шити (про одяг, взуття і т. ін.). Вже недалечко були й зелені святки, а Роман і гадки не мав справляти для Соломії нову одежу (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 383); — Що ж, то, може, для спектакля маєш справляти костюми? — А так! (Леся Українка, III, 1952, 510); Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив, жупанину Та ні відсіль і ні відтіль Купив садочок і хатину (Тарас Шевченко, II, 1953, 269); Мав [Кузьма] що випити, має чим закусити, має гроші і навіть уже перші чоботи справив (Михайло Стельмах, II, 1962, 315).

6. з кого — чого. Правити, вимагати (борг, податок і т. ін.). З метою забезпечення своєчасного і повного надходження в бюджет податку з обороту доцільно справляти його, як правило, безпосередньо з підприємств, а не з збутових організацій (Радянська Україна, 30.III 1957, 3); Розумні та багаті люде поважали Захара, бо він був чоловік потрібний, здатний і ніколи не одказував помогти: ось коли багатирю треба гроші справити, та не хочеться бачити голодної сім'ї, — то Захара пошле (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 158).

7. розм. Спрямовувати, скеровувати що-небудь кудись. Одного дня панна Ніна знов веліла Іванові запрягати. Коли виїхали, казала йому справити фаетон в противний бік від того, в який звичайно їздили (Іван Франко, III, 1950, 162); — Дідусю! Дайте-бо мені весельце, далебі я швидше од вас справлю човен у затишок! (Любов Яновська, I, 1959, 320);
//  Направляти кого-небудь у певному напрямку. [Герасим (до Марусі):] Та не рвися так. Матушка гуменя сама їх [гайдамаків] стріла і сюди справляє (Панас Мирний, V, 1955, 95); Ішло безперестану військо — а я Справляла його на берлінську дорогу (Сергій Воскрекасенко, Поезії, 1951, 83); Командир, як тільки почув про «страшних червоних», скочив убік і прибіг до дітей, що пасли корів, а діти справили його туди, звідки й наступили червоні (Мирослав Ірчан, I, 1958, 285).
Справляти (справити) на добру дорогу (на вірний шлях) кого — те саме, що Направляти (направити) на путь істини (на добру, праведну путь, вірну дорогу і т. ін.) (див. направляти). «Допевне, Потурайчин справить мене на добру дорогу!» — міркував [Славко] собі й дожидав Потурайчинового приходу з великою нетерплячкою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 363); — В тім і сила дружби, щоб підтримати товариша, який схибнувся, напутити його, на вірний шлях справити (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 147).

8. розм. Відправляти, відсилати що-небудь кудись. Хотіла я раніш посилку сю справити, але перше ждала грошей, а потім два дні пішло на роботу (Леся Українка, V, 1956, 209).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 591.

Коментарі (0)