в означеннях
Тлумачення, значення слова «справлятися»:

СПРАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., СПРАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. справляться; док.

1. Успішно виконувати яку-небудь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.; бути спроможним виконувати, здійснювати що-небудь. — Хоч би ти, Софійко, помогла мамі справлятись, а то вона зовсім з ніг збилась сьогодні, — каже пан старшій дочці (Леся Українка, III, 1952, 496); Настали жнива.. Баба Зінька мусила найняти наймита, а Соломія справлялась і в хаті і на полі, робила й жіночу й чоловічу роботу (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 403); Іноді аж диву дається [чоловік], як його Настечка справляється з усім. І де тільки в неї умілість береться?.. (Михайло Стельмах, II, 1962, 105); Треба мені заробляти, треба своїх діток годувати. Не справлюсь сама (Марко Вовчок, I, 1955, 273); Погано, серденько, що всі виїздять з дому, як то ти справишся сама,.. без мами, без Лізи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 188); І що тільки могло б вийти з такого комсомольця! Вкажіть йому дорогу, дайте науку, дайте техніку і тоді посилайте куди завгодно.. Нема нічого в людській діяльності, де не справився б Василь (Олександр Довженко, I, 1958, 88);
//  Здійснювати що-небудь, налагоджувати якісь справи, управлятися з якими-небудь турботами і т. ін. Карпо махнув на базар, щоб мерщій справитись і, не гаявши часу, повернути додому (Панас Мирний, III, 1954, 104); — Хабар? — суворо насупив брови Гнат і показав ногою на кошик. — Який там хабар, голубчику! На базарі купила [курку]. — Так рано справилась? — Раненько встала, то й побазарювала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 67);
//  Закінчувати яку-небудь роботу, якісь справи. Трикоз раптово підвівся. — То що? Ідемо? Не закінчив? Ну справляйся і заходь. Я буду дома (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 438);
//  Долати віддаль до якого-небудь пункту, місця і т. ін. і повертатися назад. — В тім-то й річ, Давиде, що не довезеш [гній] на поле, по дорозі розтрусиш: як і в нас, аж за хуторами, на Гановому земля. — Десять верст. За день чи й двічі справишся (Андрій Головко, II, 1957, 56);
//  розм. Вправно з'їдати що-небудь. Промеж грядок з розсадою та буряками.. добре справляються, хрюкаючи, свині з поросятами, і байдуже, щоб що-небудь хазяйкам зоставити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 173); Першим поклав ложку Василенко. І не тому, що показував свою ситість,.. а тільки тому, що на їхньому кінці швидше справилися з обідом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 406).

2. Одержувати перемогу, верх над ким-, чим-небудь у бійці, битві і т. ін. Та куди Галі справитися з своїм кремезним братом, він як кібець так і насяде її зверху (Панас Мирний, IV, 1955, 72); Нехай мені ніхто не доказує, що я не справивсь із запорожцем Туром! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 107); Сіромський знав, що, коли б він навіть подвоїв число свого війська, — йому в горах з Довбушем не справитися (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 244);
//  Переборювати труднощі при вивченні, освоєнні і т. ін. чого-небудь. Який з мене баснописець? Мені так трудно справлятися з римою (Панас Мирний, V, 1955, 384); П. Кривинюк.. ні з чеською, ні з німецькою мовою не справився (Леся Українка, V, 1956, 380);
//  Осилювати, долати те, що вимагає певних фізичних зусиль. — Дядьку, я тобі поможу, а то не з твоєю силою справитись з мішками (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 53);
//  Уміти підкоряти своїй волі, змушувати слухати. Корова була буйна, насилу з нею справлявся кривий Андрійко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 442);
//  розм. Перевиховуючись, робитися кращим. [Бойко:] Вам, діду Терешко, ніхто, я бачу, з керівництва не подобається. Ви он і на Шпицю, і на Гливенка написали в газету, а вже голова сива... [Терешко:] Написав.. і ще напишу, як не справляться (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 18);
//  перен. Перемагати, пересилювати в собі які-небудь почуття. Марійка справилася з тихим хвилюванням (Олесь Донченко, V, 1957, 532).

3. Дізнаватися, виясняти що-небудь. Щотижня збігає-таки Івга.. об Левкові справитись, так усе нема та й нема (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 290); — Та постійте ж бо, — одказав хазяїн. — ..пожалуй, я тебе найму, тільки попереду справлюся, де слід (Панас Мирний, III, 1954, 144);
//  З'ясовувати, перевіряти що-небудь, користуючись певними даними, довідниками і т. ін. [Храпко:] От і забув [написання слова]... Лихий видумав ту граматику! Треба справитись в «Уставі». (Бере книжку й, горнучи листки, шукає) (Панас Мирний, V, 1955, 121).

4. розм. Направлятися куди-небудь. Ідуть всі через фіртку, що стоїть коло неї дзвінок, справилася й я туди (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 23); Роздумавши добре, куди йти, він справився в гущавину і довгий час дерся ярами (Іван Франко, V, 1951, 109).

5. розм. Забезпечувати себе чим-небудь необхідним. Понашивала я собі одежі, зовсім справилася. І поздоровшала (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 374);
//  Придбавати певну кількість грошей, матеріалів і т. ін. для чого-небудь. Вийшовши з дворових на волю, не маючи наділу, він сяк-так справився на хату, приписався до Мар'янівської громади (Панас Мирний, III, 1954, 67).

6. тільки недок. Пас. до справляти 1, 4, 6. Ломицькому чогось уявилось, що він не на вокзалі, що в цих залах справляється чиєсь весілля (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 75); Воєнна могутність Боспору в період найвищого розквіту при Спартокідах забезпечувалася найманою армією, на утримання якої йшли частково податі, що справлялися з населення (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 279).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 593.

Коментарі (0)