в означеннях
Тлумачення, значення слова «справність»:

СПРА́ВНІСТЬ, ності, жін.

1. Абстр. ім. до справний 1. — Усе, здається, гаразд, — видавив [Чемериця] глухо з себе, чи то звертаючись до Бухкала, чи то просто відзначаючи справність машини (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 222); Обов'язкове виконання профілактичних ремонтів забезпечує справність машин (Колгоспник України, 9, 1960, 48).

2. Властивість за значенням справний 2, 3. При Гершковій справності діла пішли над сподівання гарно (Іван Франко, III, 1950, 42).
 Набрати справності — набути знань, навичок, уміння у якій-небудь справі, професії і т. ін. Славко набрав справності до тої роботи, бо виконував її вже віддавна (Лесь Мартович, Тв., 1954, 229).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 594.

Коментарі (0)