в означеннях
Тлумачення, значення слова «справно»:

СПРАВНО, присл.

1. Присл. до справний 1—4. Робота у нього ішла справно (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 227); В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 165); Прийде мати з поля, всюди справно: понагодовано, понаповано, начиння перемите, і миски в миснику (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 10); — Оце тобі, Анатолію Михайловичу, пасажир, — сказав мій супутник. — Щоб справно довіз (Семен Журахович, Опов., 1956, 61); Ліля почала справніше вчитися (Леся Українка, V, 1956, 32); Згадалося, що в минулу косовицю їх [стоги] вивершував дід Дунай, бо мало хто в селі міг так справно вивершити скирту чи стіг (Михайло Стельмах, I, 1962, 445);
//  у знач. присудк. сл. — Готуйте водолазний баркас, і костюм, і скафандр де-небудь новий діставайте, щоб усе справно було (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 47); Гиркалися вони, гиркалися, це так, — а, проте, по хазяйству завжди було все справно (Остап Вишня, II, 1956, 81).

2. З додержанням систематичності, акуратності, ретельності. Свій пайок відбирала [Стеха] справно (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 131); Десь в п'ятдесятому році завербувався Чугай на далеку Північ, щоб заробити грошей та хату поставити. Листи писав і гроші Марті висилав справно (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 594.

Коментарі (0)