СПРА́ВЖНІЙ, я, є.
1. Який є насправді, в дійсності;
істинний, дійсний. Зараз справжня весна, дерева в цвіту,
повно квіток (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 427); Сумніву не було:
це було справжнє кам'яне вугілля. А матроси вже натягли
хмизу та кураю, запалили вогнище, склали шматки
вугілля нещільною пірамідкою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964,
274);
// Не штучний, не підробний. Усі образи
позаквітчувані були усякими квітками: коли у літечку,
то справжніми, а на зиму, то робленими з шпалерів
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 311); Зовсім інакше почуваєшся, коли
не з іграшковим, а зі справжнім інструментом маєш
справу або коли підпустять тебе до мотора й ти сам
уже можеш його ввімкнути (Олесь Гончар, Бригантина, 1973,
110);
// Щирий, не вдаваний. В'ються вони кругом
панянок,.. стріляють то сюди, то туди своїми гострими
одмовами, викликають то справжній, то притворний
регіт... (Панас Мирний, III, 1954, 262).
▲ Справжня північ див. північ 1.
♦ Називати (назвати) речі справжніми іменами див.
називати; Показувати (показати) справжнє обличчя див.
обличчя.
2. Який відповідає певним вимогам, який є досконалістю, взірцем, ідеалом чого-небудь. Тільки в праці разом з робітниками і селянами можна стати справжніми комуністами (Ленін, 41, 1974, 302); Робота була така гарна, така чиста, колесо було так штучно зроблене, наче його зробив справжній майстер (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); Скінчивши Академію і ставши справжнім художником, Тарас Григорович задумав провідати рідний край (Панас Мирний, V, 1955, 312); Справжній педагог не може бути ремісником, він — скульптор, який ліпить характер молодої людини... (Олесь Донченко, V, 1957, 450); Словники — справжні, путящі словники з широким ілюстративним матеріалом — є не тільки зведенням в одно місце мовних багатств, а разом з тим і свідченням розумового, духовного багатства (Максим Рильський, IX, 1962, 124).
3. Надзвичайно подібний до кого-, чого-небудь, дуже схожий з кимсь, чимсь. Пацюк [парубок] собі худощавий [худорлявий], низенький, мишастий, справжній Пацюк, такий і прудкий (Панас Мирний, I, 1949, 260).
4. Яким повинен бути, який відповідає дійсності. — Правду кажучи, раніше і люди, і явища життя для мене виступали дещо применшеними. І тільки на фронтах цієї війни я склав справжню ціну і самому собі, і своїм товаришам (Олесь Гончар, III, 1959, 341).