в означеннях
Тлумачення, значення слова «спрягти»:

СПРЯГТИ 1 див. спрягати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 608.

Коментарі (0)

СПРЯГТИ 2, спряжу, спряжеш; мин. ч. спряг, ла, ло; і СПРЯЖИТИ, жу, жиш, перех. Док. до прягти, пряжити 1, 2. Накупить [мати] їй і горішків, і медяничків, і тарані, і гороху їй спряже... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 444). Дід Маврикій заметушився: — Яєчню спряж, онуко, та меду постав (Олесь Донченко, IV, 1957, 109); [Кармелюк:] Я їх [панів] живих на огні спряжу! Я їх, собак скажених, своїми руками передушу! (Степан Васильченко, III, 1960, 239); Щира Домаха не перечила Прісьці приставити горщечок борщу з курятиною, спрягти молоко або спекти яєчню у своїй печі (Любов Яновська, I, 1959, 173).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 608.

Коментарі (0)