в означеннях
Тлумачення, значення слова «спрямовувати»:

СПРЯМОВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРЯМУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін. Кузьма.. спрямовує бульдозера вниз (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 191); Другий чоловік, що був на кормі, спрямував човна прямісінько на риболова (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 93);
//  Направляти певним чином плин чого-небудь, чийсь біг, чиюсь ходу і т. ін. Рівчачками спрямовують вони джерельну воду, а вона їм капусту, картоплю, буряки та помідори живить... (Остап Вишня, I, 1956, 363); Іванко змахує мечем і спрямовує свого коня ліворуч від воєводи (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 123); — Як ся маєте, дідо Гірчак? — весело й голосно привітався Кола, беручи старого під лікоть і спрямовуючи до хати (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 72); Пастухи загейкали і спрямували череду на шлях (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 194);
//  Націлювати що-небудь (оптичний прилад, зброю і т. ін.) на когось, щось. В ніч на 1610 року Галілей уперше спрямовує на небо телескоп, який наближував далекі світила майже в ЗО разів (Наука і життя, 9, 1965, 3); Авто спинили озброєні лісовики. Вони оточили машину, спрямувавши на неї автомати (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 251); В цій [стрілецькій] карточці він визначає головні цілі, на які треба спрямувати вогонь (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 60);
//  у сполуч. із сл. зір, погляд і т. ін. Дивитися куди-небудь. Піднісшись вгорі на граніті, Спрямовував Ленін свій зір На далі московські, відкриті З озорених Ленінських гір (Микола Бажан, Роки, 1957, 262); Усі спрямували погляд на Золотий Ріг, берег по праву руку, а найбільше на півострів, що заходив далеко в море (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 135); Мліють вони в гарячих бур'янах, підставивши сонцю свої латані спини, спрямувавши погляди на дорогу (Олесь Гончар, II, 1959, 238). Спрямовувати (спрямувати) [свої] кроки ([свою] путь) — іти, вирушати куди-небудь. Вуличка до єзуїтів була вільна, туди він і спрямував свої кроки (Іван Франко, VI, 1951, 156); Віддавши належне і Зевсу, і Гебі, В Атлантики простір спрямовуєм путь (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 118); Спрямовувати (спрямувати) [свої] стопи див. стопа 1.

2. перен. Надавати потрібного напрямку діяльності, вчинкам, розмові і т. ін. Партія спрямовувала і спрямовує творчість радянських митців (Літературна газета, 4.VIII 1961, 1); Розмова з роботи непомітно перескочила на спогади. Згадував Андрійко. А Микола слухав, інколи тільки питаннями спрямовував та підганяв ті спогади (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 213); — Зверніть увагу, як працюють [правопорушники]. Яка зосередженість, який доцільний кожен рух... Бо сподобалась робота, ще не набридла. Ось куди, ми вважаємо, слід спрямовувати їхню агресивність (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 113);
//  Орієнтувати кого-небудь певним чином. — Збільшувати треба поголів'я.. А для цього перше-наперше забезпечити кормову базу і приміщення. На це голів [колгоспів] слід було ще влітку спрямовувати (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 95);
//  Зосереджувати на чому-небудь (зусилля, енергію, здібності і т. ін.). КПРС і далі спрямовуватиме свої зусилля на зміцнення єдності і згуртованості рядів великої армії комуністів усіх країн (Програма КПРС, 1961, 38); Всю енергію Юстініан спрямував на звеличення імператорської влади (Історія середніх віків, 1955, 15); Ширяєв як майстер декоративного живопису, безперечно, міг спрямувати природне обдаровання юнака [Т. Шевченка], навчити його основних прийомів малювання (Слово про Кобзаря, 1961, 24);
//  перен. Зосереджуючи, направляти проти кого-, чого-небудь, на когось, щось. Капіталістичний світ, розвиваючись, спрямовує всі сили проти нас (Ленін, 44, 1974, 159); Партія більшовиків з'єднала в один революційний потік боротьбу робітничого класу за соціалізм, загальнонародний рух за мир, селянську боротьбу за землю, національно-визвольну боротьбу пригноблених народів Росії і спрямувала ці сили на повалення капіталізму (Програма КПРС, 1961, 9).

3. Виділяти, призначати що-небудь для чогось. Великі кошти держава спрямовує на розвиток народної освіти і науки (Радянська Україна, 20.II 1957, 1).

4. Учити, наставляти, даючи поради, вказівки кому-небудь.
Спрямовувати (спрямувати) на вірний шлях (на праведну путь, на дорогу яку і т. ін.) кого — те саме, що Направляти (направити) на путь істини (на добру, праведну путь, на вірну дорогу і т. ін.) (див. направляти). Об'єктивна оцінка художнього витвору спрямовує творчу індивідуальність на вірний шлях (Мистецтво, 3, 1959, 17); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу.. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 128); Судитимуть її, що.. не зуміла бути йому напутником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 609.

Коментарі (0)