СПРЯМОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПРЯМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док.
1. Іти, рухатися в який-небудь
бік, у якомусь напрямку. Характерною особливістю
блискавки є її властивість спрямовуватись до
тіл, які з'єднані з землею і добре проводять електрику
(Наука і життя, 7, 1961, 61); Понурий заброда, вигукнувши
свої слова про нищення, спрямувався одразу до кутка
(Павло Загребельний, Диво, 1968, 47);
// Націлюватися перев.
чим-небудь кудись. Всі колючі гілки, здається, умисне
спрямувались своїми вістрями Серьожці межи очі
(Олесь Гончар, IV, 1960, 60); Щохвилини могла ввійти в бухту
[Одеси] й вся ескадра Антанти — і сотні жерл
далекобійної морської артилерії спрямуються на квартали
міста (Юрій Смолич, V, 1959, 194);
// перен. Зосереджуватися
на чому-небудь (про зусилля, енергію, здібності
і т. ін.). Його темний розум завжди спрямовувався на
одне: зберегти все в господарстві і вціліти (Літературна Україна, 5.IX 1967, 3); Енергія і розум радянських людей
спрямовуються на розв'язання нових великих завдань
комуністичного будівництва (Комуніст України, 10, 1967, 10);
// перен.
Направлятися проти кого-, чого-небудь, на когось,
щось. Пролетаріат безперечно буде вождем руху, який
спрямовується проти світового імперіалізму (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 14); Почали проробляти
[Надійну] на нарадах і засіданнях, на неї спрямовувалося
невдоволення робітниць, у яких знизився
заробіток (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 223).
2. тільки недок. Пас. до спрямовувати. Господарське життя СРСР визначається і спрямовується державним народногосподарським планом в інтересах збільшення суспільного багатства (Конституція СРСР, 1977, 4); Сковорода жив в історичну епоху, коли ідеологічне життя суспільства значною мірою спрямовувалося церквою (Наука і життя, 11, 1969, 18).