в означеннях
Тлумачення, значення слова «спрямовуватися»:

СПРЯМОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПРЯМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док.

1. Іти, рухатися в який-небудь бік, у якомусь напрямку. Характерною особливістю блискавки є її властивість спрямовуватись до тіл, які з'єднані з землею і добре проводять електрику (Наука і життя, 7, 1961, 61); Понурий заброда, вигукнувши свої слова про нищення, спрямувався одразу до кутка (Павло Загребельний, Диво, 1968, 47);
//  Націлюватися перев. чим-небудь кудись. Всі колючі гілки, здається, умисне спрямувались своїми вістрями Серьожці межи очі (Олесь Гончар, IV, 1960, 60); Щохвилини могла ввійти в бухту [Одеси] й вся ескадра Антанти — і сотні жерл далекобійної морської артилерії спрямуються на квартали міста (Юрій Смолич, V, 1959, 194);
//  перен. Зосереджуватися на чому-небудь (про зусилля, енергію, здібності і т. ін.). Його темний розум завжди спрямовувався на одне: зберегти все в господарстві і вціліти (Літературна Україна, 5.IX 1967, 3); Енергія і розум радянських людей спрямовуються на розв'язання нових великих завдань комуністичного будівництва (Комуніст України, 10, 1967, 10);
//  перен. Направлятися проти кого-, чого-небудь, на когось, щось. Пролетаріат безперечно буде вождем руху, який спрямовується проти світового імперіалізму (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 14); Почали проробляти [Надійну] на нарадах і засіданнях, на неї спрямовувалося невдоволення робітниць, у яких знизився заробіток (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 223).

2. тільки недок. Пас. до спрямовувати. Господарське життя СРСР визначається і спрямовується державним народногосподарським планом в інтересах збільшення суспільного багатства (Конституція СРСР, 1977, 4); Сковорода жив в історичну епоху, коли ідеологічне життя суспільства значною мірою спрямовувалося церквою (Наука і життя, 11, 1969, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 610.

Коментарі (0)