в означеннях
Тлумачення, значення слова «спроквола»:

СПРОКВОЛА, присл. Не поспішаючи, не кваплячись; повагом. Спроквола переступивши поріг, швидко зачинив [хлопець] двері і побіг геть (Іван Багмут, Опов., 1959, 17); Спроквола у грот зайшов поранений боєць й на камінь сів (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 387); Спроквола дістав [майстер] сірники, розім'яв погаслу цигарку і припалив знову (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 277);
//  Протяжно, повільно і т. ін. Говорив [Орлюк] спроквола, з паузами, вдивляючись праворуч і ліворуч в нічні пожежі (Олександр Довженко, I, 1958, 283); — А-а-а! — спроквола протяг Віктор, забувши про свою образу (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 245); Андрій вимовляв слова спроквола, нечітко, і Катя розуміла, що він дуже стомлений (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 154);
//  Не швидко, повільно. Спроквола чахкають на насипі, вичахають після денної спеки бронепоїзди (Олесь Гончар, II, 1959, 113); Двері спроквола відчинились, і на порозі стала господиня (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 260); Спроквола гойдається пальмове верховіття — східний пасат приносить прохолоду (Знання та праця, 2, 1966, 18);
//  Поступово, з часом, не відразу. Теофіл Безбородько спроквола став набирати віри, що щаслива зірка не покинула його назавжди і хоч відпливла тимчасово вбік, та й далі світить йому хай і тьмяно (Ірина Вільде, III, 1968, 40); Небо знов прочистилось,.. зазирало сонце на траву, що піднімала спроквола свої вершки вгору (Лесь Мартович, Тв., 1954, 305); Ми на дорозі з ним зустрілись І спроквола розговорились (Максим Рильський, Сад.., 1955, 87); Веселе літо відцвіта, пора його пройшла. Хороша осінь золота надходить спроквола (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 604.

Коментарі (0)