в означеннях
Тлумачення, значення слова «спрощувати»:

СПРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРОСТИ́ТИ, спрощу, спростиш, док., перех.

1. Робити простішим (будову, склад і т. ін. чого-небудь). Восьмикутна форма клітки [зрубу] значно спрощує конструкцію уступчастого перекриття (Дерев'яне зодчество України, 1949, 28); Конструктори прагнуть до того, щоб спростити створювані ними машини, бо чим простіша будова машини, тим вона надійніша в роботі (Допуски, посадки і технічні виміри, 1958, 4);
//  Зводити до небагатьох форм, звільняючи від усього зайвого, ускладненого. Наша епоха, епоха буржуазії, відзначається тим, що вона спростила класові суперечності: суспільство все більше й більше розколюється на два великі ворожі табори, на два великі класи, які стоять один проти одного, — буржуазію і пролетаріат (Маніфест комуністичної партії, 1963, 31);
//  Робити легшим для здійснення, використання і т. ін.; полегшувати. Комплексна механізація всього циклу малярних робіт дає змогу спростити технологію (Радянська Україна, 7.I 1955, 3); Важливе прогресивне значення мав перехід невеликих і середніх промислових підприємств республіки на безцехову структуру з централізацією керівництва виробництвом безпосередньо в заводоуправліннях. Це значно спростило управління підприємствами (Комуніст України, 6, 1973, 19);
//  Робити більш доступним для розуміння. Може зацікавлювати повість д. Франка. Дуже було б добре видати її в нас дешевим виданням, спростивши мову так, щоб вона була зрозуміла селянам (Борис Грінченко, Перед.. світом, 1907, 207).

2. перен. Позбавляючи глибини і складності, робити примітивним. Вплив одного письменника на іншого не можна спрощувати (Радянське літературознавство, 4, 1964, 41); Зводити зміст «Витязя в тигровій шкурі» до розповіді лише про пригоди і мандри героїв — значить лише спрощувати поему Руставелі (Радянське літературознавство, 9, 1966, 70);
//  Зображувати кого-небудь занадто простим, примітивним. Граючи роль Тараса [в драмі Карпенка-Карого «Бондарівна»], М. Садовський не додержував стилю п'єси і намагався якось спростити свого героя, додаючи від себе такі прозаїчні, буденні, звичайні слова, як «звісно», «скажем» і т. д. (Стеценко, Життя К.-Карого, 1957, 137).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 608.

Коментарі (0)