в означеннях
Тлумачення, значення слова «спротивити»:

СПРОТИ́ВИТИ, влю, виш; мн. спротивлять; док., перех., рідко.

1. Зробити противним, осоружним кого-, що-небудь. [Неофіт-раб:] І я не раз у жінки бачив сльози в такі хвилини.. Діду, я не міг, не міг не бить її за тії сльози, хоч знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну нашу хату... (Леся Українка, II, 1951, 227).

2. Викликати вороже ставлення до когось.
 Спротивити собі, заст. — настроїти проти себе кого-небудь. Усіх собі спротивив.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 607.

Коментарі (0)