в означеннях
Тлумачення, значення слова «спровокувати»:

СПРОВОКУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Навмисно спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків з негативними наслідками. Боячись Червоної Армії, гітлерівці намагаються спровокувати кожного на щось таке, що могло б заплямувати людину перед її совістю, спустошити її душу (Олександр Довженко, III, 1960, 55); Часом мені здавалося, що мене хочуть ганебно спровокувати, використати в якихось брудних цілях (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 80); Від Русевичів Лара вийшла з прикрим почуттям, що її спровокували на щось таке, чого вона зовсім не хотіла робити (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 438).

2. Провокацією викликати яку-небудь подію, пригоду, вчинок і т. ін. Троє.. в годину ночі, на околиці міста,.. напали на двох братів Якимчуків, що проводили дівчат. Спровокували бійку (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 234); Буржуазія та її агенти — меншовики і есери — намагалися зірвати організацію мирних переговорів з Німеччиною, спровокувати наступ німців проти ще не зміцнілої Радянської республіки (Ленін, Коротка біографія, 1955, 192).

3. спец. Штучно викликати підсилення якого-небудь явища. Спровокувати приступ малярії.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 603.

Коментарі (0)