в означеннях
Тлумачення, значення слова «спричинятися»:

СПРИЧИНЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся і СПРИЧИ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПРИЧИНИ́ТИСЯ, чинюся, чинишся, док.

1. до чого. Викликати, зумовлювати що-небудь, ставати причиною чогось. За цей час він побачив, що інтенсивне вирубування буку спричиняється до великого лиха — гори оголюються і на камені вже нічого не росте (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 157); Значне перегрівання організму спричиняється до теплового удару, який часто закінчується смертю (Шкільна гігієна, 1954, 88); Така репутація Івана Івановича спричинялася до того, що бійці ніколи не консультувалися в нього у важливих справах (Іван Багмут, Опов., 1959, 55); Мокра, непривітна, а потім безсніжна погода спричинилася до зменшення числа відпочиваючих (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 131); Успенський вирішив, що приписана йому слава Костиля й інших двох може спричинитися кінець кінцем до його загибелі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 67); Радіючи, що вірші спричинились до зміни настрою і цікавої розмови про поезію, Артем пообіцяв написати й про них [студентів] самих (Олександр Підсуха, Віч-на-віч, 1962, 136);
//  Сприяти чому-небудь. Вдалий переклад спричинятиметься до зміцнення інтернаціонального братерства народів Радянського Союзу (Мовознавство, VII, 1949, 3).

2. перев. недок. Зумовлюватися чим-небудь. Річний рух Сонця по екліптиці — явище позірне, і воно спричиняється обертанням Землі навколо Сонця (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 600.

Коментарі (0)