в означеннях
Тлумачення, значення слова «сприймати»:

СПРИЙМАТИ, аю, аєш, недок., СПРИЙНЯТИ, сприйму, сприймеш, док., перех.

1. Відображаючи у своїй свідомості предмети та явища об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого-небудь, реагувати на щось певним чином. Насмішкуваті слова сина сприймає [мати] з тою доброю жіночою розсудливістю, яка властива спокійній, міцній натурі (Михайло Стельмах, II, 1962, 404); Драма «Вій, вітерець» [Я. Райніса] користується популярністю в наш час. Її з захопленням сприймає наш глядач (Радянське літературознавство, 11, 1965, 53); Леся Українка цілком спокійно сприйняла мою критику і дуже шкодувала, що в її творі була така помилка (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 505); Крайнюк уже написав першу частину роману «Матроси ідуть по землі» і прочитав його в штабі Чорноморського флоту. Там роман сприйняли схвально (Василь Кучер, Голод, 1961, 320); Український народ з піднесенням сприйняв рішення Переяславської Ради про возз'єднання з Росією (Тези про 300-річчя возз'єднання.., 1954, 10);
//  Осягати розумом сенс чого-небудь, осмислювати щось. Тарас сприймав її [біблію] зовсім не так, як релігійний Козачковський (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 363); — Я.. бачив, з яким виглядом сприймала вашу науку дівчина в дослідній (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 69); Він дивився на дівчину і, видно, не сприймав її слів (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 247);
//  Визначати смисл, сенс і т. ін. чого-небудь зором, слухом тощо. [Кандиба:] Дозвольте прочитати... [Батура:] Давайте. Я вам вдвадцяте кажу, — на слух не сприймаю вірші (Олександр Корнійчук, II, 1955, 250); Тепер відчував [Тимко] те, про що раніше й не догадувався. Навіть звуки він сприймав тепер по-іншому (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251);
//  Реагувати на які-небудь сигнали, звуки і т. ін. (про спеціальну апаратуру). На одному кінці цієї [телефонної] трубки укріплений власне телефон, який притискується до вуха при розмові, а на другому — мікрофон, що сприймає звуки людського голосу і викликає відповідні зміни струму в колі (Курс фізики, III, 1956, 165).

2. Визнавати що-небудь, вважати його властивим, звичним для себе. Радіщев сприймав прогресивні ідеї західних мислителів (Вісник АН УРСР, 8, 1949, 7); Ні, ні! — цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 59); В американському народі є революційна традиція, яку сприйняли кращі представники американського пролетаріату.. (Ленін, 37, 1973, 55); Разом з поетичним генієм Шевченко сприйняв від свого великого, талановитого народу ще й талант художника-живописця (Мовознавство, XVII, 1962, 13).

3. Вступати в позитивну реакцію; сполучатися. З допомогою хімічної і гальванічної обробки виготовляють біметалеву форму для офсетного друку, одні ділянки якої добре сприймають фарбу, а інші не сприймають зовсім (Наука і життя, 3, 1967, 48).

4. перен. Запозичуючи що-небудь, робити його своїм надбанням. Літературна мова сприйняла з західноукраїнської практики лише те позитивне і конструктивне, що збагачувало і розширювало її лексичний склад (Мовознавство, XVIII, 1963, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 597.

Коментарі (0)