СПУ́ЧУВАТИ, ує, недок., СПУ́ЧИТИ, ить, док., перех.
1. Випинати горбом, горбами, робити випуклим. Вода спучила лід.
2. спец. Збільшувати об'єм.
СПУ́ЧУВАТИ, ує, недок., СПУ́ЧИТИ, ить, док., перех.
1. Випинати горбом, горбами, робити випуклим. Вода спучила лід.
2. спец. Збільшувати об'єм.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 617.