в означеннях
Тлумачення, значення слова «спуд»:

СПУД, у, чол., заст. Потайник, схованка, сховище.
Лежати під спудом — залишатися без уваги, використання; бути забутим. Повісті [Т. Шевченка, написані російською мовою на засланні] лежали під спудом аж до 1888 року і лише потім були надруковані (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 252); Довгий час лежали під спудом великі запаси руди поблизу села Хотінь (Радянська Україна, 15.XI 1961, 2); Покласти під спуд див. покласти 1; Тримати (держати) під спудом — залишати без уваги що-небудь, не використовувати чогось. — Знаєте що, отче Палладіє! От чорноризці мають покладні гроші й держать їх дурнісінько під спудом, у скринях (Нечуй-Левицький, III, 1956, 380).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 611.

Коментарі (0)