СПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до спудити. Здавалося [Юрі],.. що гори розсуваються перед ним, ліси та чагарники біжать, мов отари чорних овець, спуджені вовком (Іван Франко, IV, 1950, 424).
СПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до спудити. Здавалося [Юрі],.. що гори розсуваються перед ним, ліси та чагарники біжать, мов отари чорних овець, спуджені вовком (Іван Франко, IV, 1950, 424).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 611.